koparev (koparev) wrote in eto_fake,
koparev
koparev
eto_fake

Святая земля

Оригинал взят у koparev в Святая земля

   После обеда в больничной палате наступил тихий час, но никто спать не собирался, так как все уже отоспались раньше. Решено было продолжить прерванный ранее разговор о том, кто в СССР живёт богаче.
   - Нет, мы на Украине живём, как люди, а где нищета, я вам сейчас расскажу, - сказал один из лежавших на кроватях.
   Шёл 1983 год. Советские люди были доверчивы и просты, как дети, поэтому к тому, о чём вещал уроженец Львовской области, все прислушались. А тот продолжал:
   - Мой шурин - наш мужик, так как любит свою новую родину и научился жить по-человечески, - съездил на месяц туда, где родился, - к кацапам под Киров, а после приезда обратно рассказал, как там у кацапов существуют людишки.  Они гниют заживо!.. Если бы вы, мужики, видели, как они одеваются! У них одежда - солдатские штаны, ватник, облезлая кроличья шапка да кирзачи. Всегда пьяные, с безумными глазами, как будто только что вышли из леса на люди... Все больные, мрут, как мухи. Он посмотрел, что там у них продаётся в магазинах. На полках только чёрных хлеб. Он купил немного, разломил и увидел, что хлеб-то внутри гнилой. Жрут, как скоты, у нас бы то, что они себе в рот пихают, и свиньи бы не стали есть! И жрут, и спят, и нужду справляют в одном месте. Живут в каких-то норах-полуземлянках. А всё оттого, что работать не умеют. Кацапы - это паразиты, которые сидят на шее у людей. Если бы страна была бы независимой, то мы бы сейчас жили бы богаче в сто раз, ездили бы за рубеж. Ведь мы - европейцы. Но нам кацапы - эти азиаты - не дают жить, пьют нашу кровь. Они и в Средние века нам жить не давали, на колоде распинали, били батогами, -  тут рассказчик издал звуки, похожие на всхлипывание.


   Он огляделся и, увидев, что окружающие одобряют его слова, продолжил:
   - Существа уничтожали целые народы! Вы ведь знаете, что они погубили крымских татар и караимов. Они убивали их ударами прикладов, а затем тела убитых сбрасывали в колодцы. Завозили людей под Каменку и там их убивали тысячами!
   В те годы я не слышал нигде в УССР малоросского наречия. Но прошёл тридцать один год... В Рунете я наткнулся на письмо, которое было написано некой френдессой для одного из френдов:
"Моя сестра, яка близько місяця перебувала у нас в гостях  - бандерівців Миколаєва - вже поїхала  додому. Вона наразі вдома, в Москві. Доїхала без пригод, все гаразд. Усі ці місяці вона разом зі своїм  чоловіком переживали за український Майдан, дзвонили, хвилювались, а тепер  додалась ще й Війна. Важко. Але, на щастя, з питанням: хто агресор і хто почав цю війну? - різночитань в нашій сім'ї немає і ніколи не було. Від'їжджаючи, сестра залишила певну кількість грошей - на миколаївських поранених в зоні АТО десантників. Доручила це відповідальне завдання мамі. Мама спочатку прийшла у шпиталь запитати: що потрібно хлопцям? На вході її зустріла медсестра :
"Ви до кого? ". Мама: "до поранених... " "А, до атошек ...", - відповіла  медсестра (так, як з'ясувалось, у нашій лікарні ласкаво називають поранених бійців 79-ої аеромобільної десантної бригади). "Так у них все є. Але ви, жінко, пройдіть, попитайте". Мама зайшла до найближчої палати. Усі поранені в області кінцівок: з покаліченими руками, ногами, посічені осколками. На що зразу звернула увагу - на гори продуктів, контейнери води, фрукти усілякі, ковбаси, на вікні, вряд булиті з медом - подарунок фермера. :) Хлопці привітно сприйняли чергового волонтера). Підтвердили, що небайдужі миколаївці щодня несуть і несуть. В них усе є. Тут повз маму якісь чоловіки протиснулись у палату з великим новеньким холодильником. Це - подарунок спонсорів. Треба ж усі ці продукти десь зберігати. :) (этот знак обозначает то, что есть повод веселиться - а.)
Мама запропонувала бійцям : "а може Вам телефони поповнити?". -"Ні, нам поповнили". І точно, такі відповіді мама почула у сусідній палаті, і у наступній, і далі... Нарешті, у "повному розпачі" мама: "Ну хоч щось же Вам хочеться? І тут "на сцену" (посеред палати:) на костилях вийшов Коля (з Південного Бугу) і мрійливо так сказав :"Ми тут з хлопцями сьогодні говорили про казан смаженої свининки з цибулькою і щоб до неї ще прохолодне пивко...". :)
   Через пару днів бідні хлопці розгублено спостерігали, як до них заносять дволітрові бутилі пива і казан з м'ясом. Кажуть, думали пожартувати над жінкою, а вона - серйозно... (не очікували вони, що їм це все принесуть ось так). Коля моїй мамі навіть руки поцілував. Але про це - іншим разом...:)"
   В это время бандеровцы на Донбассе тысячами убивали русских женщин и детей.








Tags: гражданская война, история, украина
Subscribe
promo eto_fake march 28, 2012 00:37 7
Buy for 10 tokens
Large Visitor Globe Поиск по сообществу по комментариям
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment